Неділя, 17.12.2017, 05:02
Вітаю Вас Гість | RSS

ВАС ВІТАЄ БІБЛІОТЕКА СЕЛА ГЛУШИЦЯ

Інформація про бібліотеку

Майбутнє починається в сучасній сільській книгозбірні

Публічно-шкільна бібліотека села Глушиця Сарненського району Рівненської області - одна із сучасних бібліотек Сарненської централізованої системи публічно-шкільних бібліотек,  яка ось уже понад 60 років щиро відкриває двері читачам різної вікової категорії.

У 2014 рік бібліотека вступила з гаслом «Майбутнє починається в сучасній бібліотеці» і вся  робота книгозбірні була спрямована на те, щоб зробити бібліотеку сучасною та цікавою.

В час суцільної комп’ютеризації дуже важко утримати сучасного читача в бібліотеці, тому залучити і зацікавити – наше основне завдання. Першим кроком для здійснення задуманого було створення комфортних умов для  читачів. Так,у 2010 році у бібліотеці було зроблено сучасний ремонт, оновлено меблі. Створення при бібліотеці дитячого куточка (2011р.), перевершило всі сподівання. Наймолодші читачі залюбки відвідують бібліотеку, де книги живуть поряд з іграшками. Це дуже радує. Адже саме з дитини згодом отримаємо дорослого і відданого читача.

Бажання розвіяти стереотип, що бібліотека це архів літератури радянських часів, надихнуло на написання проекту від Міжнародного фонду «Відродження» (2012р.) «Відродження бібліотеки на селі», завдяки якому вдалося поповнити та оновити фонд книгами на суму 5 тисяч гривень.

Бажання бачити бібліотеку сучасною, наштовхнуло на написання проекту від програми «Бібліоміст»(2014р.) «Майбутнє починається в сучасній бібліотеці», який приніс нам омріяну перемогу і разом з тим комп’ютерну та копіювальну техніку.

ПШБ с.Глушиця – це  різнопланова бібліотека, де зуміє знайти себе кожен і не обов’язково, щоб це був заядливий читач, адже знаємо, що кожна дитина – талановита. Саме для таких користувачі при бібліотеці було створено клуб за інтересом «Чарівні ручки», який об’єднав дітей різних вподобань.

Враховуючі сучасні вподобання школярів та молоді, та для ближчого спілкування з ними в минулому році було відкрито аканти бібліотеки  в соцмережах «Однокласники» та «ВКонтакті», де стараємось висвітлювати свою роботу, тим самим зацікавлювати та залучати читачів та запозичити щось нове у колег.

Участь у різних професійних і грантових конкурсах дуже важлива для бібліотеки. Адже, у першу чергу, це можливість розширити творчу активність, підвищити професійний рівень. Це робота на імідж бібліотеки в місцевому співтоваристві.

Мріємо, щоб в ХХІ ст. бібліотека стала незамінним закладом на селі. Щоб це був головний розважально-пізнавальний центр, який допомагає розкритись, самовиразитись, розвинутись і відпочити.

Історія бібліотеки

Історію бібліотеки, неможливо написати, щоб трішечки не зачепити історію села. На початку XX століття було побудовано першу польську школу на дві кімнати. Навчання велося виключно на польській мові. Першими вчителями були як правило поляки. Але все ж таки з'явились  перші освічені жителі, які вже вміли читати, писати. З"явились і перші книжки. Із розповідей старожилів дізна­ємося, що книжки були недоступними для простих людей.

Після приходу радянської влади, у важкі повоєнні роки, з”явилися пер­ші школи, клуб, хата-читальня. Це приблизно 1948-1950 p.p.

Почали з'являтися перші книжки на українській та російській мові.

Навчання в школі велося також на українській мові.

Перший клуб (він же і хата – читальня)  були у пристосованому при­міщенні . Це була старенька хатинка покрита соломою. Завідував нею перший зав.клубом Гаврильчик  Макар  Семенович . Це була малоосвічена людина, з освітою З - 4 класи, але яка вміла грати  на гармошці.

Трішки пізніше з"явився перший так званий бібліотекар, який завідував хатою - читальнею, Лазарчук Архип. Після нього вже першою завідуючою бібліотекою була (Ї’алдинська) Чупахіна  Галина. Вона була по професії  вчителем, але  була направлена бібліотекарем.

Перша бібліоте­кар села була жителька с.Люхча Зозюк О.В., яка після закінчення 7-ми класів в 1953 році  поступила у Дубнівський культ­освітній технікум на стаціонарне відділення бібліотечного факультету. Навчалася три роки і по закінченню в І956р. була направлена  працювати в с.Глушиця. Це було 1 серпня 1956 р. У бібліотеці стояло три шафи із книжками, які стояли у клубі (таж хатинка) . Прийняла  її від Чупахіної  Галини, яка виїхала із села.

Вже в той час стали надходити регулярно книжки із бібколектора. Молодь дуже тягнулися до знань, любили читати. Вечорами збиралися у клубі. Читалась періодика, проводились голосні читання. Оформлялися бібліотекою на той час ще плакати. Особливо велася велика робота по боротьбі з релі­гією. Організували хор, їздили виступати по сусідніх селах, на району сцену. Особливо пожвавилась робота коли в село приїхав працювати вчителем історії  Вишиноький Юрій. Він мав великі організаторські здібності і мав гарний голос. До цього часу збереглися фотографії тих далеких часів із зображенням хору.

Пропрацювавши чотири роки Ольга Власівна перейшла працювати в с Люхча,, куди вийшла заміж, передавши бібліотеку Балдинській Марії.

На початку 60-х років постала гостра проблема в новому приміщенні, будівництво якого було за рахунок місцевого колгоспу ім.Калініна і завершилось  в 1964 році. При клубі було виділено окрему кімнату для бібліотеки.

Приблизно 1965 р. завідуючою бібліотекою стала Познік Єлизавета Дмитрівна, яка прий­няла її від Балдинської Марії. Пропрацювавши до 1969 р. вона звільнилася в зв"язку із зміною місця проживання.

В 1969 р  бібліотеку прийняла Никончук Марія Степанівна, яка  працювала і навчалася заочно у Дубнівському культоосвітньому училищі на бібліо­течному відділі .На той час завіючим клубом працював Познік Микола Степанович, спеціа­ліст по грі на духових інструментах.

У бібліотеку Марію Степанівну  привела  велика любов до книги. На той час це була бібліотека, яка налічувала 3-4 тис.примірників книг, щомісяця надходили нові партії книг. Виписувалася без обмежень велика кількість газет та журналів. Молодь залюбки проводила вечори у клубі та бібліотеці. Охоче брали  участь у художньій самодіяльності, а молоді в селі було досить ба­гато. Одних учнів у школі налічувалось 370-400 чол.(на даний час 186 чол.).  Населення нараховувалося до 2-х тисяч чол (зараз 1200 чол.). Велась велика ідеологічна робота, постійно їздили із виступами агітбригад по полях, тракторних бригадах, фермах.

На той час робились замітки, які друкувалися у газеті «Будівник комунізму», які довгий час зберігалися, але на привеликий жаль до цього часу не збереглись.

Десь приблизно 1983 р. бібліотека була нагороджена Похвальною Грамотою за досягнуті успіхи в організації масово-політичної роботи.

У 2005 р. Марія степанівна пішла на заслужений відпочинок передавши бібліотеку Никончук Юлії Дмитрівні, яка працює і досі. Впродовж цих років в житті бібліотеки були різні моменти .

Кошик
Ваш кошик порожній
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 5
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Сарненська ЦСПШБ, 2014 р.